МІНІСТЕРСТВО ІНВЕСТИЦІЙ І БУДІВНИЦТВА УКРАїНИ
----------------------------------------------------------------
 ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 ЖИТЛОВІ БУДИНКИ
 ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ
 УКРАЇНИ
 
 
 ДБН 79-92
 
 
 Видання офіційне
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Київ 1992
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДБН 79-92. Житлові будинки для індивідуальних забудовників
України /Мінінвестбуд України. - К.: УкрНДІПроцивільсільбуд
Міністерства інвестицій і будівництва України, 1992.
 
 
 
РОЗРОБЛЕНІ УкрНДІПроцивільсільбудом Мінінвестбуду України (канд.
арх. Ю.В.Самойлович, керівник теми, канд. арх. К.Д.Чхартішвілі,
Т.М.Штейнгель), Управлінням житлово-цивільного будівництва
Держбуду України ( М.М.Кучерук ) .
 
 
 
 
ПОГОДЖЕНІ Міністерством охорони здоров'я України, Держжитлоко-
мунгоспом України, Управлінням пожежної охорони МВС України,
Секцією архітектури та інженерно-технічних рішень житлових та
громадських будівель для масового міського і сільського будів-
ництва НТР Держбуду України.
 
 
 
 
ВНЕСЕНІ УкрНДІПроцивільсільбудом.
 
 
 
 
ПІДГОТОВЛЕНІ ДО СТВЕРДЖЕННЯ Управлінням житлово-цивільного будів-
ництва Держбуду України ( канд.арх. Л.Х.Муляр ) .
 
 
 
 
З введенням в дію ДБН 79-92 "Житлові будинки для індивідуальних
забудовників України" з 1 квітня 1992 р. втрачають чинність
РСН 79-86 "Жилые дома для индивидуальных застройщиков Украин-
ской ССР".
 
 
 
При користуванні нормативним документом слід враховувати за-
тверджені зміни будівельних норм правил та державних стандартів.
 
 Видання офіційне
 
 Мінінвестбуд України
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
 ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ УКРАЇНИ
 
 ДБН 79-92
 
 
 
 Издание официальное
 
 Мининвестстрой Украины
 
 ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ
 ЖИЛЫЕ ДОМА ДЛЯ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ЗАСТРОЙЩИКОВ УКРАИНЫ
 
 РСН 79-92
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  С УкрНДІПцивільсільбуд Мінінвестбуду України, 1992
 
-----------------------------------------------------------------
| Державний комітет | Державні будівельні | ДБН 79-92 |
|у справах архітектури, | норми |  |
|будівництва та охорони |--------------------------------------|
|історичного середовища | Житлові будинки | Замість |
| України | для індивідуальних | РСН 79-86 |
|(Держбуд України) | забудовників України | |
| | | |
-----------------------------------------------------------------
 
 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
 1.1. Нижченаведені норми поширюються на планування присадибних
ділянок, проектування одноквартирних, двоквартирних і блокованих
житлових будинків висотою до трьох поверхів ( у подальшому - жит-
 стр.2 ДБН 79-86
 ---------------
лових будинків ), господарських та побутових будівель та споруд
( у подальшому - господарських будівель ), що споруджуються на
території України за рахунок коштів індивідуальних забудовників,
житлово-будівельних кооперативів, підприємств та установ, для
подальшого продажу ( передачі ) своїм робітникам, а також за
рахунок інших джерел фінансування, що не залучують централізо-
вані капітальні вкладення.
 Примітка. При проектуванні житла для сімей з інвалідами слід
керуватись відповідними нормами та нормалями.
 1.2. Нижченаведені норми поширюються на нове будівництво, ре-
конструкцію існуючих житлових будинків ( добудову, переплануван-
ня, надбудову ), в тому числі у випадках виділення частки в за-
гальній власності, а також на реконструкцію сільських житлових
будинків, придбаних громадянами, які постійно мешкають в містах,
для тимчасового проживання та інші випадки, коли необхідно виз-
начити відповідність житла діючим нормам.
 1.3. Будіівництво житлових будинків та господарських будівель
здійснюється за типовими зональними або індивідуальними проекта-
ми, що розробляються у відповідності з діючими законодавчими та
нормативними документами й погоджуються головним архітектором
міста ( району ).
 1.4. Типові проекти розробляються у складі зональних серій для
п'яти укрупнених регіонів згідно з затвердженою схемою архітек-
турно-будівельного районування України:
 - західного, у складі Львівської, Тернопільської, Івано-Фран-
ківської, Чернівецької, Закарпатської областей;
 - північного, у складі Волинської, Рівненської, Житомирської,
Київської, Чернігівської областей;
 - центрального, у складі Хмельницької, Вінницької, Черкаської,
Кіровоградської, Полтавської, Дніпропетровської областей;
 - південного, у складі Запорізької, Херсонської, Миколаївської,
Одеської областей та Республіка Крим;
 - східного, у складі Сумської, Харківської, Луганської, Донець-
кої областей.
 Зазначені регіони виділені на території України відповідно до
місцевих умов та народних архітектурних традицій.
 1.5. Типові та зональні проекти розробляються та затверджують-
ся згідно з установленим порядком.
 Індивідуальні проекти житлових будинків, а також їхнє повторне
використання погоджуються головним архітектором міста ( району ).
 1.6. При прив'язці типових і зональних проектів, при повторно-
му використанні індивідуальних проектів допускається вносити част-
кові зміни до об'ємно-просторового рішення житлового будинку чи
господарських будівель, влаштовувати в житловому будинку цоколь-
ний або підвальний поверх, прибудови з розміщенням у них госпо-
дарських приміщень або приміщень для індивідуальної трудової ді-
яльності, додержуючись відповідних нормативних вимог.
 Усі зміни мають бути погоджені у встановленому порядку з нагля-
довими органами та головним архітектором міста ( району ).
 1.7. Всі зміни у проектах забудови та реконструкції будівель,
що можуть негативно вплинути на санітарно-гігієничні умови життя
людей, мають бути погоджені з місцевими установами санепідемслуж-
би.
 1.8. Забудову присадибних та приквартирних ( в подальшому -
присадибних ) земельних ділянок слід здійснювати згідно з проек-
тами, узгодженими місцевими архітектурними та іншими зацікавле-
ними установами.
 1.9. Будівлі, що споруджені без проекту та з непогодженими
відхиленнями від проекту, вважаються об'єктами самовільної забу-
дови.
 стр.3 ДБН 79-86
 ---------------
 За самовільне будівництво винні особи притягаються до відпо-
відальності згідно з законодавством України.
 1.10. Положення, що не обумовлені цими нормами, приймаються
згідно з діючими на території України будівельними, архітектурно-
планувальними, санітарними, протипожежними нормами та правилами,
вимогами по радіаційній безпеці, охороні навколишнього середови-
ща та іншими нормативними документами.
 
 2. ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ
 ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА
 
 2.1. Відведення території індивідуального житлового будівни-
цтва здійснюються згідно з генеральним планом населеного пункту.
 
 2.2. Забудова території індивідуального житлового будівництва
здійснюється згідно з розробленим на основі генерального плану
проектом детального планування або проектом забудови.
 2.3. Житлові будинки, що зводяться за рахунок коштів населення,
можуть бути як садибного, так і безсадибного типів. Кількість
поверхів і протяжність будинків визначаються згідно з проектом
забудови. При визначенні кількості поверхів та протяжності у
сейсмічних районах слід дотримуватись вимог СНиП 2.07.01-89 та
СН 429-71.
 2.4. Розміри земельних ділянок, що надаються громадянам для
індивідуального житлового будівництва, визначаються згідно з Зе-
мельним кодексом України:
 - у містах .................................. до 0,10 га;
 - у селищах міського типу ................... до 0,15 га;
 - у сільських населених пунктах ............. до 0,25 га.
 Фермерські господарства розміщуються, як правило, на відо-
кремлених територіях з дотриманням необхідних нормативів.
 Примітки: 1. В окремих випадках в умовах дефіциту території
для заселення частина земельної ділянки (до встановленої згідно
з діючим законодавством норми) може бути відведена за межами те-
риторії для заселення.
 2. До площі присадибної ділянки включаються площі
забудови житлових будинків та господарських будівель.
 3. В умовах сформованої забудови присадибна ділянка
навколо будинку може бути збережена в існуючих розмірах, якщо вона
не перевищує норм, встановлених законодавством, й не перешкоджає
вдосконаленню планувальної структури населеного пункту.
 
 2.5. Території індивідуальної забудови повинні бути забезпече-
ні протипожежним водопостачанням від зовнішніх водопровідних ме-
реж. При відсутності зовнішніх водопровідних мереж в населених
пунктах із кількістю жителів до 5 тис.чоловік для протипожежно-
го водопостачання використовуються природні водні джерела або
влаштовуються протипожежні водойми.
 
______________________
* Тут і надалі пункти, позначені символом "*" (в оригіналі -
 крапкою), стосуються санітарно-гігієнічних вимог.
-------------------------------------------------------------------
|Внесені Українським науко-| Затверджені наказом |Строк введення |
|во-дослідним і проектним | Держбуду України |в дію 1 квітня |
|інститутом цивільного | від 24 березня 1992р.| 1992 р. |
|сільського будівництва | N 37 | |
|(УкрНДІПроцивільсільбуд) | | |
-------------------------------------------------------------------
 Видання офіційне
 стр.4 ДБН 79-86
 ---------------
 Водойми приймаються за розрахунком, але не менше за дві ємкос-
ті 50 м3 кожна, із радіусом використання їх для пожежегасіння
від 100 до 200 м (залежно від наявності мотопомп або автонасосів).
 Примітки: 1. Пожежні водойми слід влаштовувати для групи бу-
динків.
 2. Для населених пунктів з кількістю жителів до
50 чоловік при висоті будинків до двох поверхів пожежні водойми
допускається не влаштовувати.
 
 2.6. Розміри житлових будинків, господарських будівель (площа
забудови, кількість поверхів, висота) та їх розміщення на ділян-
ці визначаються згідно з проектом забудови території індивіду-
ального будівництва, виходячи з умов дотримання необхідних
протипожежних, санітарно-гігієничних та містобудівельних
вимог.
 У випадках розбіжності вимог архітектурно-містобудівельних,
протипожежних та санітарно-захисних розривів приймаються най-
більші з них.
 2.7. Житлові будинки мають бути розміщені з відступом від чер-
воної лінії магістральних шляхів та селищних вулиць - не менше
6 м, житлових вулиць - не менше 3 м.
 Примітка. При реконструкції населених пунктів допускається
зменшувати відступ або зводити житлові будинки на червоній лінії,
зважаючи на сформовану містобудівну ситуацію.
 *2.8. Розміщення господарських будівель в містах та селищах
по лінії забудови не допускається (виключаючи гаражі). Їх слід
розміщувати на господарському майданчику в глибині ділянки.
 Гаражі для власних автомобілів дозволяється розміщувати в се-
лищах та сільських населених пунктах - по межі ділянки, в міс-
тах - по лінії забудови.
При цьому відчинені двері гаражів не повинні заважати вільному
руху пішоходів та транспорту.
 Відстань від входів та інших отворів гаражів до вікон сусідніх
житлових будинків, шкіл та дошкільних закладів має бути не менше
10 м, до лікарняно-профілактичних закладів із стаціонарами - 25 м.
 У сільських населених пунктах допускається розміщувати господар-
ські будівлі (за винятком приміщень для утримання худоби та пта-
хів) по лінії забудови, якщо це викликано сталими національно-по-
бутовими традиціями.
 *2.9. Відстань від стін будинків з вікнами, що виходять із жит-
лових кімнат, кухонь, веранд та головних входів у будинок (квар-
тиру) до інших житлових будинків та господарських будівель (без
утримання худоби та птахів) має бути не менше 7м за містобудівель-
ними вимогами.
 2.10. Протипожежні відстані між житловими, громадсьими та допо-
міжними будівлями промислових підприємств різних ступенів вогне-
тривкості (додаток 1) слід приймати за табл.1.
 
 Т а б л и ц я 1
-----------------------------------------------------------------
| Ступінь | Відстань, м, при ступені вогнетривкості |
|вогнетривкості | будинків: |
|будинків |-----------------------------------------------|
|  | І, ІІ | ІІІ | ІІІа,ІІІб ІY ІYа, Y |
|---------------------------------------------------------------|
| І, ІІ | 6 | 8 | 10 |
| ІІІ | 8 | 8 | 10 |
|ІІІа, ІІІб, | | | |
|ІY, ІYа, Y | 10 | 10 | 15 |
-----------------------------------------------------------------
 стр.5 ДБН 79-86
  ---------------
 Примітки: 1. Відстанню між будинками та спорудами вважається
відстань між зовнішніми стінами або іншими конструкціями. За
наявності виступаючих більш як на 1 м конструкцій будівель або
споруд, що зроблені з горючих матеріалів, приймається відстань
між цими конструкціями.
 2.Відстань між стінами будинків без вікон допускається
зменшувати на 20 відсотків, за винятком будинків ІІІа, ІІІб, ІY, ІYа
та Y ступенів вогнетривкості.
 3. Відстань між будинками І та ІІ ступенів вогнетривкості
допускається передбачати менше 6 м за умов, якщо стіна вищого бу-
динку, розміщена навпроти іншого будинку, є протипожежною.
 4. Для двоповерхових будинів каркасної та щитової
конструкції Y ступеня вогнетривкості, а також будинків з покрівлями
з горючих матеріалів, протипожежні відстані необхідно збільшувати на
20 відсотків.
 5. При будівництві одно- та двоповерхових житлових
будинків протипожежні відстані між житловими будинками та їх госпо-
дарськими будівлями в межах пари будинків+ не нормуються.
 Відстань між парами будинків (господарських будівель)
слід приймати за табл.1.
 6. У виняткових випадках за погодженням з місцевими
виконавчими органами допускається відстань між житловими будинками
та господарськими будівлями не нормувати, якщо загальна площа
забудови, враховуючи незабудовану площу між ними, дорівнює най-
більшій допустимій площі забудови одного будинку того ж ступеня
вогнетривкості без протипожежних стін за табл.2.
 
 Т а б л и ц я 2
------------------------------------------------------------------
| Ступінь | Кількість | Найбільш допустима площа забудови, м2|
| вогнетрив-| поверхів |--------------------------------------|
| кості | | з протипожежними | без протипожежних|
| | | стінами | стін та між ними |
|----------------------------------------------------------------|
| І,ІІ |До 3 поверхів| Не обмежується | 2200++ |
| | включно | | |
| ІІІ | Те ж | Те ж | 1800 |
|ІY, ІІІб | 1 | 2800 | 1400 |
|ІY, ІІІб |  2 | 2000 | 1000 |
|Y, ІІІа,ІYа| 1 | 2000 | 1000 |
| Y | 2 | 1600 | 800 |
|----------------------------------------------------------------|
|  Примітка. В жилих будинках ІІІ та ІYа ступенів вогнетривкості |
|несучі елементи сталевого каркасу та його вузли з боку опалюва- |
|них приміщень моють бути вкриті вогнезахисними сполуками або |
|закриті негорючими будівельними матеріалами завтовшки не менше |
|4 мм. |
------------------------------------------------------------------
-----------------------------------------------------
 + Пара будинків встановлюється місцевими архітектурними
  органами.
++ Для будинків з горищем; в будинках без горищ протипожежні
 стіни не передбачаються.
 
 
 
 
 
 
 
 стр.6 ДБН 79-86
 2.11. Площа забудови багатоквартирного будинку блокованого
типу між протилежними стінами 1-типу в залежності від ступеню
вогнетривкості та кількості поверхів будинку не повинна пере-
вищувати показників, наведених у табл.2.
 2.12. Мінімальну відстань від житлових будинків І та ІІ ступе-
нів вогнетривкості до виробничих сільськогосподарських будівель
та гаражів І та ІІ ступенів вогнетривкості слід приймати не мен-
ше 9 м, а до виробничих будівель, що мають покриття з застосу-
ванням утеплювачів з полімерних матеріалів або з матеріалів, що
можуть згоряти, не менше 15 м.
 * 2.13. Санітарно-захисні розриви (м) між житловими будинками,
поодинокими або груповими сараями для худоби, кролів, нутрій та
інших тварин, а також іншими господарсько-побутовими будівлями
та спорудами слід приймати згідно з табл.3.
 * 2.14. Розміри санітарно-захисних розривів для об'єктів тва-
ринництва з кількістю голів, що наведена у табл.4 та більше,
приймаються за Нормами розміщення, устрою та експлуатації малих
ферм для утримання худоби.
 2.15. Господарські та побутові будівлі та споруди для мешкшан-
ців багатоквартирних секційних будинків в сільських населених
пунктах слід розміщувати на спеціально виділених ділянках.
 2.16. Протипожежні розриви між групами господарських будівель
слід приймати згідно з табл.1 та 2.
 * 2.17. Місце для влаштування колодязів та каптажів слід оби-
рати на незабрудненій, підвищеній ділянці на відстані не менше
50 м від убиралень, вигрібних ям, каналізацій, старих покинутих
колодязів, тваринницьких майданчиків, сховищ для добрива та
  Т а б л и ц я 3
----------------------------------------------------------------------
| |Господарські будівлі для |Компост, |Фільтруючий | |
| |утримання худоби та птахів|убиральня|колодязь,про- | |
|Споруди|м2, гноєсховища, вигул |сміттєз- |дуктивністю- |Септик |
| |--------------------------|бірник |до 1м3 на добу| |
| | до 50 | 51-100 |101-300 | | | |
|--------------------------------------------------------------------|
|Житлові| | | | | | |
|будинки| | | | | | |
|та літ-| | | | | | |
|ня кухн| 12+ | 25 | 50 | 20 | 8 | 5 |
|Питний | | | | | | |
|коло- | | | | | | |
|дязь | 50 | 50 | 50 | 50 | -  | - |
|--------------------------------------------------------------------|
|* Для гноєсховищ і вигулів - 15 м. |
|--------------------------------------------------------------------|
| Примітки: 1. Господарські приміщення для утримання худоби та |
|птахів площею до 50 м2 допускається прибудовувати тільки до одно- |
|та двоквартирних житлових будинків (крім будинків, що зводяться |
|в ІY кліматичному районі) за умов ізоляції їх від житлових кім- |
|нат та кухонь не менше, ніж трьома підсобними приміщеннями. |
| 2. Розміщення на одній ділянці питного колодязя та місцевих |
|каналізаційних систем з фільтруючими колодязями не допускається. |
| 3. Гноєсховище, майданчик для вигулу, компостна яма, надвірна |
|убиральня та сміттєзбірник мають знаходитись біля господарських |
|будівель для утримання худоби з обов'язковим розміщенням нижче |
|за рельєфом по відношенню до питного колодязя. |
| 4. Відстань від інших джерел шкідливостей встановлюється від- |
|повідними нормативними документами по кожному конкретному фактору |
|(шум, вібрація, електромагнітні коливання, радіація, джерела за- |
|бруднення повітря та ін.).  |
----------------------------------------------------------------------
 стр.6 ДБН 79-92
 ---------------
 
 Т а б л и ц я 4
------------------------------------------------------------------
| Напрям | Поголів'я, |
| господарювання | шт. |
|----------------------------------------------------------------|
|Свиноферма | 15 |
|Ферма ВРХ | 20 |
|Птахоферма | 100 |
|Вівцеферма | 50 |
|Кролеферма | 150 |
|----------------------------------------------------------------|
| Примітка. При змішаному утриманні тварин розмір поголів'я |
|визначається відсотковим співвідношенням ядохімікатів. |
|Колодязі не повинні влаштовуватись на ділянках, |
|що затоплюються паводковими водами, у понижених та заболочених |
|місцях, де бувають повінь, оповзні та інші види деформацій. |
------------------------------------------------------------------
 
 2.18. Відстань від будинків та споруд до дерев та кущів слід
приймати згідно з табл.5.
* 2.19. Розміщення та орієнтація житлових будинків на ділянках
має забезпечувати інсоляцію житлових кімнат та територій не
менше наведеної у додатку 2. Необхідною інсоляцією мають бути
забезпечені не менше, ніж одна кімната в 1-2-кімнатних кварти-
рах та не менше двох кімнат в квартирах більших за складом.
 2.20. Відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового
будинку або господарської споруди слід приймати не менше 1 м.
Конструкції будинків та споруд, що виступають, не повинні пе-
ретинати межі сусідніх ділянок.
 2.21. Ділянки житлових будинків (квартир) можуть бути ого-
роджені з боку вулиць та сусідніх ділянок огорожами, зовніш-
ній вигляд та висоту яких слід приймати у відповідності з
Вказівками на проектування огорож, майданчиків та ділянок під-
приємств, будинків та споруд. Вигляд огорож з боку вулиць має
бути погоджений з головним архітектором міста (району).
 
 Т а б л и ц я 5
------------------------------------------------------------------
| | Відстань до осі, м |
| Перелік об'єктів |--------------------------------------|
| | стовбура дерева | куща |
|----------------------------------------------------------------|
|Від зовнішніх стін буді- | | |
|вель та споруд | 5 | 1,5 |
|Від межі сусідньої | | |
|ділянки | 3 | 1 |
|Від краю тротуарів та | |  |
|садових доріг | 0,7 | 0,5 |
|Від мачт та опор освітлю-| | |
|вальної мережі | 4 | - |
|Від підошви або внутріш- | |  |
|ньої грані підпорних | | |
|стінок | 3 | 1 |
|Від підземних мереж: | | |
| газопроводів, |  | |
| каналізації | 1,5 | - |
| теплопроводів | | |
------------------------------------------------------------------
  Закінчення таблиці далі
 стр.7 ДБН 79-92
 ---------------
Закінчення таблиці 5
--------------------------------------------------------------------
|  | Відстань до осі, м |
| Перелік об'єктів |----------------------------------------|
| | стовбура дерева | куща |
|------------------------------------------------------------------|
|/від стінок каналів/ | | |
|та трубопроводів при | | |
|безканальній прокладці | 2 | 1 |
| водопроводів, |  | |
| дренажів | 2 | - |
| силових кабелів та | | |
| кабелів зв'язку | 2 | 0,7 |
|------------------------------------------------------------------|
| Примітки: 1. Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром |
|крон до 5 м та мають бути відповідно збільшені для дерев з кро- |
|ною більшого діаметру. Гілки дерев та кущів не повинні перетина- |
|ти меж сусідніх ділянок. |
| 2. Відстань від повітряних електромереж до дерев слід прийма- |
|ти згідно з правилами влаштування електроустроїв. |
| 3. Вздовж будинків висотою три поверхи на відстані 5-8 м від |
|стін необхідно передбачати проїзд завширшки 3,5 м, що забезпечує |
|доступ пожежних автодрабин або автопідйомників у будь-яку кварти- |
|ру. В цій зоні не допускається розміщувати огорожі, повітряні |
|електромережі та рядову посадку дерев. |
| Вздовж фасадів будинків, що не мають входів, допускається пе- |
|редбачати смуги завширшки 6 м, що придатні для проїзду пожежних |
|машин з урахуванням допустимого навантаження на покриття або |
|грунт. |
--------------------------------------------------------------------
 
 3. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
 
 3.1. Номенклатура типових проектів житлових будинків (квартир)
індивідуальних забудовників повинна передбачати розселення всіх
типів сімей у відповідності до демографічної структури населення
України.
 3.2. Поверхи житлових будинків слід вважати:
 - надземними - при позначці підлоги не нижче планувальної по-
значки землі;
 - цокольними - при позначці підлоги приміщень нижче плануваль-
ної позначки землі на висоту не більшу за половину висоти примі-
щення;
 - підвальними - при позначці підлоги приміщень нижче плануваль-
ної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщень;
 - мансардними - при розташуванні приміщень квартири в об'ємі
горища.
 Для визначення поверховості будинків в кількість поверхів вра-
ховують усі надземні поверхи, в т.ч. - мансардний, а також цо-
кольний поверх, якщо верх його перекриття знаходиться вище пла-
нувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.
 Якщо різні частини будинку мають різну кількість поверхів,
поверховість визначається окремо для кожної частини будинку.
 
* Примітка. В цокольних та підвальних поверхах не допускається
розміщувати житлові кімнати.
 
* 3.3. Висота житлових поверхів від підлоги до стелі має бути
не менше 2,5 м.
 
 стр.8 ДБН 79-92
 ---------------
 Висота мансардного поверху має бути не менше 2,3 м в місцях
руху людей.
 Висоту внутрішньоквартирних коридорів, санітарних та інших
допоміжних приміщень дозволяється знижувати до 2,1 м.
 Висоту господарських приміщень, що розташовуються у цокольно-
му або підвальному поверхах, рекомендується приймати від підло-
ги до низу конструкцій, що виступають, не менше 2,1 м.
 В умовах реконструкції в приміщеннях для господарських потреб
населення, що розташовуються в цокольних та підвальних поверхах,
допускається зберігати існуючу висоту від підлоги до низу висту-
паючих конструкцій перекриття але не менше 1,7 м.
 Висота основних приміщень в господарських будівлях визначається
технологією та габаритами обладнання. В місцях руху людей висота
має бути не менше 2,1 м.
* 3.4. Розміри площі житлових будинків і господарських будівель,
що зводяться у сільських населених пунктах України за рахунок
коштів населення, не регламентуються.
 В містах та селищах міського типу до перегляду діючого законо-
давства житлова площа квартир в будинках, що споруджуються за
рахунок коштів населення, не повинна перевищувати 80 м2.
 3.5. В проектах будинків індивідуальних забудовників рекомен-
дується виділяти житлову та господарську зони.
 Склад та площа приміщень будинку (квартири) та господарських
будівель визначається завданням на проектування або проектуваль-
ником з урахуванням цих норм та регіональних особливостей.
 3.6. Площі основних приміщень квартири при проектуванні слід
приймати не менше:
 - вітальні
 (загальної кімнати) ............................ 18 м2
 - спальні подружжя .............................. 14 м2
 - решти спалень ................................. 10 м2
 - кухні-їдальні ................................. 12 м2
 - кухні ......................................... 8 м2
 - їдальні ....................................... 8 м2
 Площа житлової кімнати в однокімнатній квартирі має бути не
менше 18 м2.
 В умовах реконструкції (виділення частки загальної власності)
дозволяється лишати приміщення існуючого (або виділяти меншого)
розміру, але не менше 8м для спальні та 16 м для житлової кімна-
ти однокімнатної квартири.
 Розміри кухонь та інших приміщень, в яких встановлюються газо-
ві прилади, приймаються у відповідності з вимогами розділу "Газо-
снабжение жилых домов" СНиП 2.043.08-87.
 3.7. У квартирах житлових будинків індивідуальних забудовників
рекомендується передбачати літні приміщення: веранди, тераси,
балкони, лоджії. Площа літніх приміщень не обмежується. Балкони
та лоджії мають бути завширшки не менше 1,0 м, веранди й тераси-
1,8 м.
 3.8. Головний вхід до житлового будинку влаштовується через
тепловий шлюз (засклену веранду, тамбур) глибиною не менше 1,2 м.
При цьому від входу до житлових приміщень має бути не менше
трьох дверей. В ІY кліматичному районі до житлових приміщень
може бути двоє дверей.
 Якщо при реконструкції будинку неможливо влаштувати тамбур,
слід передбачати подвійні двері.
 3.9. Зовнішні двері, вікна, двері та люки, що ведуть на дах,
а також клапани сміттєзбірників повинні мати пружні ущільнюючі
прокладки у притворах.
 3.10. Допускається влаштовувати головний вхід у житловий бу-
 
 стр.9 ДБН 79-92
 ---------------
динок (квартиру) через цокольний поверх. При цьому передпокій,
що знаходиться у цокольному поверсі, та сходи повинні опалюватись.
 3.11. Позначка підлоги приміщень біля входу в будинок має бути
вище позначки тротуару перед входом не менше ніж на 0,15 м.
 3.12. Мінімальна ширина маршу внутрішніх сходів має бути 0,9 м,
нахил сходів - 1 : 1,25.
 Ширина маршу визначається відстанню між перилами або між сті-
ною та перилами. Сходи в середині квартир допускається робити
дерев'яними.
 3.13. Санітарні приміщення житлових будинків мають бути облад-
нані санітарним приладдям з розрахунку: не менше одного унітазу,
одного умивальника та однієї ванної на пять осіб. При цьому дру-
га ванна може бути замінена душовим піддоном.
 Пральня має обладнуватись душовим піддоном, умивальником (ра-
ковиною), зливним трапом в підлозі. У ванній або пральні повинно
бути передбачене місце для пральної машини.
 3.14. Ширина убиральні повинна бути не менше 0,9 м, глибина не
менше 1,2 м. Ширина ванної приймається не менше 1,5 м. Вікна та
двері з санвузлів, приміщень з газовими приладами, паливних та
приміщень з підвищеним температурно-вологісним режимом повинні
відкриватись назовні.
* 3.15. У сільських населених пунктах допускається будувати житло-
ві будинки висотою до двох поверхів, не враховуючи цокольного, з
неканалізованими пристроями типу "люфт-клозет" (убиральня з ви-
грібною ямою) або біотуалет (суха убиральня з установкою завод-
ського виготовлення). У ІІІБ та ІYВ кліматичних підрайонах, а також
у сейсмічних районах будівництво люфт-клозетів не допускається.
* 3.16. Неканалізовані убиральні повинні розміщуватись у тій
частині будинку, що опалюється.
 Вхід до неканалізованих убиралень має здійснюватись через там-
бур глибиною не менше 1 м.
* 3.17. Не допускається: вхід в кухню через спальні, транзитний
прохід через кухню в житлові приміщення при відсутності іншого
входу в них через передпокій (коридор); вхід у санвузол із за-
гальної кімнати, з кухні до туалету. Вхід у суміщений санвузол
(ванну) із спальні можливий лише за наявності в ньому інших две-
рей у коридор, або ж коли у квартирі є ще один суміщений санву-
зол (ванна).
* 3.18. Розміщення убиральні та ванної над житловими кімнатами
не допускається. Розміщення убиральні та ванної над кухнею до-
пускається лише при влаштуванні гидроізоляції в перекритті.
 Не допускається розміщення житлових кімнат над люфт-клозетом,
розміщення вікон житлових кімнат над вигрібом, а також кріплення
устаткування та трубопроводів убиралень та ванних безпосередньо
до стін та перегородок, що обмежують житлові кімнати, або до їх-
нього продовження за межами кімнат.
 3.19. Ширина передпокою має бути не менше 1,6 м, квартирних
коридорів - не менше 1,1 м.
* 3.20. Житлові кімнати, кухні, неканалізовані убиральні, а
також літні кухні та приміщення для приготування кормів повинні
мати природне освітлення.
 Передпокоі та господарські приміщення у квартирах житлових бу-
динків рекомендлується також забезпечувати природним освітленням.
З метою зниження витрат на опалення відношення площі освітлюваль-
них отворів житлових кімнат на кухні до площі підлоги цих примі-
щень не повинно перевищувати 1:1,5, але має бути не менше 1:8.
 
 Примітка. За розрахункову площу освітлювального отвору прий-
мається площа отвору вікна або заскленої частини дверей із зов-
нішнього боку, за винятком площі віконної рами.
 стр.10 ДБН 79-92
 ----------------
 
* 3.21. Приміщення, що мають природне освітлення, повинні забез-
печуватись провітрюванням крізь кватирки, фрамуги або інші при-
строї.
* 3.22. Внутрішнє середовище житлових приміщень повинно відпо-
відати санітарним вимогам згідно з обов'язковим додатком 2.
 3.23. Для вентиляції холодного горища слід передбачати в зов-
нішніх стінах або в покрівлі з кожного боку будинку отвори за-
гальною площею не менше 1/500, а в ІІІ і ІY кліматичних районах-
не менше 1/50 площі покриття горища.
 3.24. В будинках з мансардами слід передбачати люки в огорожі
пазух горищ.
 3.25. Покрівлю, крокви та лати горищних покрівель, підлоги,
ворота, рами вікон та фонарів, а також опорядження (в тому числі
облицювання) стін та стель допускається виконувати з горючих ма-
теріалів, за винятком облицювання загальних коридорів, сходових
кліток та проступів загальних сходів, окрім будинків Y ступеня
вогнетривкості. При цьому крокви та лати горищних покрівель слід
піддавати вогнезахисній обробці.
 3.26. Огорожа балконів та лоджій у 3-поверхових будинках повин-
на виконуватись з негорючих матеріалів.
 3.27. При проектуванні житлових будинків в місцях осідання
грунту та гірничих виробок слід прагнути до симетричного розмі-
щення несучих стін, а простінки та отвори розміщувати рівномірно
по довжині та висоті стін.
 Поздовжні внутрішні несучі стіни не повинні мати зміщення діля-
нок стін в плані.
 Поперечні стіни будинків слід, як правило, проектувати наскріз-
ними на всю ширишу будинку; зміщення ділянок поперечних несучих
стін допускається не більше, як на 0,6 м (в осях).
 При проектуванні лоджій допускається зміщувати ділянки поздовж-
ніх стін на відстань не більше 1,5 м в осях.
 3.28. Проектування житлових будинків в районах з сейсмічністю
7 та 8 балів повинно вестися з урахуванням вимог СНиП 11-7-81*
"Строительство в сейсмических районах", 1991 г.
 3.29. Господарські будівлі можуть зводитись окремо або зблоко-
ваними між собою або з житловим будинком згідно з вимогами
п.2.13 цих норм.
* 3.30. При проектуванні приміщень для утримання худоби та пта-
хів слід додержуватись вимог СНиП 2.10.03-84 та СанПиН 5.02-12/Н
від 1.10.89.
* 3.31. Господарські та побутові приміщення, окрім приміщень для
утримання худоби та птахів, а також надвірної убиральні, допус-
кається розміщувати в цокольних та підвальних поверхах житлового
будинку. Дозволяється розміщення погреба під господарськими бу-
дівлями, де не утримуються худоба та птахи.
 3.32. Горища над окремими господарськими будівлями можуть бути
використані для зберігання грубих кормів.
 3.33. Проектування вбудованих та прибудованих гаражів площею
до 40 м2 допускається без додержання нормативів на проектування
підприємств по обслуговуванню автомобілів.
 Над воротами гаражу слід передбачати козирок з негорючих мате-
ріалів з виносом 0,8 м, якщо над ними розміщені вікна інших при-
міщень.
 
 
 
 
 
 
 стр.11 ДБН 79-92
 ----------------
 
 4. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ
 
 4.1. Житлові будинки індивідуальних забудовників слід проекту-
вати з повним інженерним обладнанням, що передбачає наявність
систем водопостачання, каналізації, теплопостачання та гарячого
водопостачання, електропостачання та слабких струмів, розробле-
них у відповідності з нормами та правилами на проектування ко-
тельних устаткувань, теплових мереж, опалення, вентиляції, кон-
диціювання, газопостачання, водопроводу, каналізації та цими
нормами.
 Електрообладнання, радіотрансляційні, телевізійні та телефонні
мережі слід проектувати згідно з вимогами тимчасових будівельних
норм на електрообладнання та устрої зв'язку.
 4.2. При вирішенні питань водопостачання та каналізації одно-
двоквартирних житлових будинків слід, як правило, застосовувати
автономні системи, блокованих - централізовані.
 4.3. Допускається в окремих випадках застосовувати спрощене ін-
женерне обладнання - пічне опалення, неканалізовані убиральні,
передбачаючи в проектах можливість подальшого повного інженерного
обладнання будинків.
* 4.4. З кухонь, господарських приміщень, топочних, ванних, пра-
лень, туалетів, суміщених санвузлів, а також з гаражів та госпо-
дарських приміщень, що розташовані в цокольних або підвальних по-
верхах, слід передбачати витяжну вентиляцію через вентиляційні
канали з природним збудженням.
* 4.5. Витяжна вентиляція житлових кімнат передбачається через
витяжні канали кухонь, вбиралень, ванн. Не допускається підклю-
чення вентиляційних устаткувань об'єктів, що вбудовані в житлові
будинки, до каналів, призначених для видалення повітря з квартир.
Вентиляція вбудованих об'єктів має бути автономною.
 Конструкції вентиляційних каналів повинні забезпечувати можли-
вість їхньої прочистки.
 Розрахункова кратність воздухообміну приймається у відповід-
ності з табл. 6.
 
 Т а б л и ц я 6
-------------------------------------------------------------------
| | Продуктивність, м3/год |
| Система |----------------------------------------------------|
|вентиляції | кухня | ванна | туалет | суміщений | житлові |
| | | | | санвузол | кімнати |
| | | | | | на 1м2 |
|-----------------------------------------------------------------|
|Природна | | |  | | |
|витяжка | 60-90 | 25 | 25 | 50 | 3 |
-------------------------------------------------------------------
 
* 4.6. При проектуванні вентиляції кухонь та санітарних вузлів
допускається об'єднання: горизонтального вентканалу з ванної з
вентканалом із кухні; вентканалів із убиральні, ванної та сушиль-
ної шафи; вертикальних вентканалів із кухонь, господарських при-
міщень, убиралень, ванних та сушильних шаф до збірного вентиля-
ційного каналу за умови, що відстань по висоті між приєднанням
цих каналів буде не менша 2,0 м.
 Не допускається:
 - об'єднання каналів з кухонь, ванн, кладових для продуктів з
 каналами з топочних та гаражів;
 - об'єднання каналів з приміщень, що виходять на різні фасади.
 
 стр.12 ДБН 79-92
 ----------------
 
* 4.7. Поквартирні генератори тепла, варочні плити на твердому
паливі, газові водонагрівачі та інші пристрої з патрубками для
відводу газів слід приєднувати до відокремлених для кожного при-
ладу димоходів.
 4.8. Для кожної печі, як правило, слід передбачати відокремле-
ний димовий канал.
 Допускається приєднувати до одного каналу дві печі на твердому
паливі від однієї квартири, розміщеної на одному поверсі; при
цьому у каналі роблять розсічку завтовшки 12 см та висотою не
менше 75 см від позначки верху виходу димового каналу. Приєднан-
ня можливо без розсічки, якщо відстань між входами більше 75 см.
 4.9. Печі рекомендується розміщувати біля внутрішніх неспали-
мих стін та перегородок, котрі слід використовувати для влашту-
вання димових каналів.
 Допускається розміщувати димові канали в зовнішніх стінах,
якщо канали утеплені з зовнішньої сторони.
 4.10. Для протипожежної безпеки між печима, кухонними плитами,
димовими каналами та спалимими конструкціями будинків влаштову-
ються відступи й розділки у відповідності з обов'язковим додат-
ком 3.
* 4.11. Люфт-клозети, а також вигреби мають бути обладнані вен-
тиляцією через канали, що розміщуються суміжно з димоходами.
 4.12. Для кухонь, обладнаних газовими водонагрівачами, газо-
ходи від водонагрівачів не слід розглядати при розрахунку як
додаткові витяжні канали.
 4.13. Для приміщень із нормованою витяжкою компенсацію вида-
леного повітря слід передбачати, як за рахунок надходження зов-
нішнього, так і за рахунок перетоку повітря з інших приміщень.
 4.14. Поквартирні генератори опалення слід, як правило, ста-
вити в господарському приміщенні (допускається - в кухні, там-
бурі) або в окремому приміщенні паливної. Об'єм приміщення, в
якому встановлюється поквартирний генератор, повинен бути не
менше 7,5 м3.
 4.15. Варочні, опалювальні печі та водонагрівачі на твердому
паливі допускається встановлювати у квартирних будинках висотою
не більше двох поверхів (не враховуючи цокольний поверх).
 4.16. Фундаменти під печі та корінні труби слід влаштовувати
окремо від фундаментів будинку.
 Піч, що встановлюється в отворі капітальної стіни, допускаєть-
ся опирати на розширений фундамент стіни.
 4.17. Мурування печей та димарів з силікатної або дірчастої
цегли не допускається.
 4.18. Кількість печей в будинку має бути мінімальною. Печі
повинні розміщуватись з таким розрахунком, щоб поверхня печі
розподілялась між опалюваними приміщеннями у відповідності з теп-
ловитратами кожного з них.
 Квартири, що розміщуються на двох рівнях, можуть мати двоповер-
хові печі з одним паливником на першому поверсі.
 4.19. Печі слід розміщувати біля внутрішніх неспалимих стін та
перегородок, в котрих слід влаштовувати димові канали.
 4.20. Застосування печей на рідкому паливі допускається лише
для обігрівання одноповерхових будинків.
 4.21. Приміщення з паливниками печей повинні мати вікна з фра-
мугами або кватирками, що відкриваються.
 4.22. Встановлювати баки для палива в житлових кімнатах і кух-
нях не дозволяється. Місткість бака при встановленні його в одно-
му приміщенні з опалювальними приладами, що працюють на рідкому
паливі, допускається не більше 130 л. При цьому бак для палива
повинен розташовуватись на відстані не менше 2 м від приладів
 стр.13 ДБН 79-92
 ----------------
 
опалення. Не допускається встановлювати бак навпроти пальника
(форсунки) печі.
 4.23. Забороняється виводити дихальні труби баків для палива в
середину приміщень або в горищні приміщення.
 4.24. Запас палива для індивідуального житлового будинку пови-
нен зберігатись в підземному резервуарі місткістю не більше 1м3.
 4.25. Заповнювати баки для палива пальним дозволяється лише
насосами по спеціально прокладених трубопроводах.
 4.26. Влаштування тимчасових печей, що працюють на рідкому па-
ливі, не допускається.
 4.27. Забороняється використовувати для опалення рідини, що
легко займаються і пальні рідини (бензин, гас, дизельне паливо
та ін.) з температурою спалаху нижче 40 град.С, обладнувати ви-
датковий бак скляними покажчиками рівня палива, встановлювати
на паливопроводах скляні відстійники, відігрівати паливопроводи
відкритим вогнем.
 4.28. Відстань між нагрітими поверхнями котла і стінами при-
міщень повинна бути не меншою 100 см, а від чильного боку котла,
закритого щитком, не меншою 125 см. Стіна в цьому випадку повин-
на мати додаткову ізоляцію від випромінювання.
 4.29. Котли повинні приєднуватись до димоходів спеціальним пат-
рубком або перекидним рукавом завдовжки не більше 2 м.
 4.30. В сушильних шафах не допускається встановлювати електро-
нагрівачі.
 4.31. При використанні балонів з рідким газом, їх встановлюють
у тому ж приміщенні, де й газові прилади.
 Відстань від балона до газової плити має бути не менше 0,5 м;
до приладів опалення та печей - 1 м; до паливних дверцят печей -
2 м.
 Не допускається встановлювати газові плити в приміщеннях, що
розташовані в цокольних та підвальних поверхах.
 Не допускається встановлювати газові балони в цокольних або
підвальних поверхах, а також у приміщеннях, під котрими розташо-
вані підвали.
* 4.32. Вигріб люфт-клозету рекомендується розташовувати біля
заднього або бокового фасаду з північного боку.
 Корисна місткість вигребу визначається з розрахунку 0,5м3 на
одну особу з чисткою один раз на рік, 0,25 м3 - з чисткою двічі
на рік.
 Дно вигребу повинно розміщуватись на 0,5 м вище рівня грунто-
вих вод.
 4.33. Господарські будівлі, в тому числі ті, що розміщуються
в цокольному або підвальному поверхах житлового будинку, як пра-
вило, не опалюються.
 Господарські будівлі електрифікуються.
 Приміщення для приготування кормів та літні кухні обладнуються
варочними плитами на твердому паливі або на рідкому газі.
 4.34. В житлових будинках слід передбачати електроосвітлення,
силове електрообладнання, телефонізацію, радіофікацію, телеві-
зійні антени та дзвінкову сигналізацію.
Проектування цих систем слід виконувати у відповідності з дуючи-
ми галузевими нормами.
 4.35. На покрівлях житлових будинків слід передбачати розміщен-
ня антен-приймачів телебачення та стояків повітряних радіомереж.
 Допускається розміщення на горищах будинків приміщень для нала-
годження обладнання великої системи колективного прийому телеба-
чення ("БСКПТ").
 4.36. Захист від блискавок проектується згідно з вимогами РД
34.21.122-87 в залежності від висоти розміщення будинку.
 стр.14 ДБН 79-92
 ----------------
 Д О Д А Т О К 1
 Довідковий
 
 СТУПЕНІ ВОГНЕТРИВКОСТІ БУДИНКІВ
------------------------------------------------------------------
|Ступінь | Конструктивні характеристики |
|вогнетривкості | |
|----------------------------------------------------------------|
| І  | Будинки с несучими та огороджуючими конструк- |
| |ціями з природних або штучних кам'яних матеріа- |
| |лів, бетону або залізобетону з використанням |
| |листових та плитних неспалимих матеріалів |
| | |
| ІІ | Те ж саме. В покриттях будинків допускається |
| |використовувати незахищені сталеві конструкції |
| |  |
| ІІІ | Будинки з несучими та огороджуючими конструк- |
| |ціями з природних або штучних кам'яних матеріа- |
| |лів, бетону або залізобетону. Для перекриттів |
| |допускається використовувати дерев'яні конст- |
| |рукції, захищені штукатуркою або важкогорючими |
| |листовими, а також плитними матеріалами. До |
| |елементів покриттів не ставляться граничні вимо-|
| |ги вогнетривкості та поширення вогню, при цьому |
| |елементи горищного перекриття з дерева піддають-|
| |ся вогнезахисній обробці. |
| | |
| ІІІа | Будинки переважно з каркасною конструктивною |
| |схемою. Елементи каркасу - з сталевих незахище- |
| |них конструкцій. Огороджуючі конструкції - з ста|
| |левих профільованих листів або інших негорючих |
| |листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем |
| | |
| ІІІб | Будинки переважно одноповерхові з каркасною |
| |конструктивною схемою. Елементи каркасу - з |
| |цільної або клеєної деревини, підданої вогне- |
| |захисній обробці, що забезпечує граничні вимоги |
| |поширення вогню. Огороджуючі конструкції - з па-|
| |нелей або збірних елементів, виконані з застосу-|
| |ванням деревини або матеріалів на її основі. |
| |Деревина та інші горючі матеріали огороджуючих |
| |конструкцій повинні піддаватися вогнезахисній |
| |обробці або бути захищені від дії вогню та висо-|
| |ких температур таким чином, щоб забезпечити гра-|
| |ничні вимоги поширення вогню. |
| | |
| ІY  | Будинки с несучими та огороджуючими конструк- |
| |ціями з цільної та клеєної деревини та інших |
| |горючих або важкогорючих матеріалів, захищених |
| |від дії вогню та високих температур штукатуркою |
|  |чи іншими листовими або плитними матеріалами. |
| |До елементів покриттів не ставляться граничні |
| |вимоги вогнетривкості та поширення вогню, при |
| |цьому елементи горищного покриття з деревини |
| |підлягають вогнезахисній обробці. |
| | |
| ІY | Будинки переважно одноповерхові з каркасною |
|  |конструктивною схемою. Елементи каркасу - з |
| |сталевих незахищених конструкцій. Огороджуючі |
------------------------------------------------------------------
 стр.15 ДБН 79-92
 ----------------
Продовження дод.1
------------------------------------------------------------------
|Ступінь | Конструктивні характеристики |
|вогнетривкості |  |
|----------------------------------------------------------------|
| |конструкції - з сталевих профільованих листів |
| |або інших негорючих матеріалів з горючим утеп- |
| |лювачем.  |
| | |
| Y | Будинки, до несучих та огороджуючих конструк- |
| |цій яких не ставляться граничні вимоги вогне- |
| |тривкості та поширення вогню. |
------------------------------------------------------------------
 
 Д О Д А Т О К 2
 Обов'язковий
 
 ПАРАМЕТРИ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ
- ------------------------------------------------------------------
| Параметри | Одиниці | Допустимі значення |
| | виміру | |
|------------------------------------------------------------------|
|Температура повітря | град. С | Не менше 17, не більше 28 |
|Градієнт температури | | |
|повітря по вертикалі | град. С | Не більше 3 |
|Градієнт температури | | |
|повітря по горизонталі | град. С | Не більше 3 |
|Градієнт температури | | |
|повітря-огорожа" |град. С |Не більше 6 |
|Температура заскління | град. С | Не менше 10 |
|Температура підлоги | град. С | Не менше 18, не більше 28 |
|Відносна вологість | | |
|повітря  | % | Не менше 30, не більше 60 |
|Швидкість руху | | |
|повітря | м/с | Не більше 0,15 (взимку), |
| | |не більше 0,9 (влітку) |
|Іонізованість повіт- | | |
|ряного середовища | | |
|(за аероіонами з | | |
|рухлівостю | | |
| -5 | | |
|5.10 м2/В-1.с1) |нкл/мЗ | Не менше 0,032, не більше |
| | |0,9 (влітку) |
|  | |полярностей окремо |
|Концентрація аерозолю | | |
|в повітряному | | |
|середовищі |мг/м3 | Не більше 0,15 |
|Природне освітлення | | |
|(нормативний коефіці- | | |
|єнт природного | | |
|освітлення) | % | Не менше 0,3 |
|Інсоляція (безперервне | год | Не менше 2,5 в день на |
|сонячне опромінення | | період з 22 березня до |
|приміщень) | | 22 вересня |
|  | | |
|Вміст шкідливих | | Не більше середньодобових |
|хімічних речовин від | | ГПК для атмосферного |
|зовнішніх джерел | - | повітря населених |
| | |пунктів |
--------------------------------------------------------------------
 стр.16 ДБН 79-92
 ----------------
 Д О Д А Т О К 3
 
 ЗАХИСТ КОНСТРУКЦІЙ БУДИНКІВ ВІД ЗАЙМАННЯ
 ЗА УМОВ ПІЧНОГО ОПАЛЕННЯ
--------------------------------------------------------------------
|Товщина| Відступ | Відстань від |Межа вогне- |Межа поширення |
|стінки | | печі до |тривкості |вогню стіни |
|печі, | | стіни |стіни |(перегородки), |
| мм | | (перегородки) |(перегородки)| см  |
| | | мм, не менше |год,не менше | |
|------------------------------------------------------------------|
| 120 |Відкритий | 260 | 0,75 | 0 |
| 120 |Закритий | 260 | 1  | 0 |
| 65 |Відкритий | 320 | 0,75 | 0 |
|------------------------------------------------------------------|
|Примітки: 1. Захист конструкцій стін (перегородок) слід передбача-|
|ти на 150 мм більший за габарити печі та на 500 мм вищий кухонної |
|плити. |
| 2. Розміри розділок печей та димових каналів слід приймати |
|510 мм до конструкцій будинків з горючих матеріалів та 380 мм до |
|конструкції з межею вогнетривкості 0,75 год. |
--------------------------------------------------------------------
 
 ---------------------------------------------------
 З М І С Т
-----------------------------------------------------------------
 
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ .................................... 1
 
2. ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО
 ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА ................................. 2
 
3. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ........................... 7
 
4. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ .................................. 11
 
 Додаток 1. Довідковий. Ступені вогнетривкості будинків.. 14
 Додаток 2. Обов'язковий. Параметри внутрішнього
 середовища житлових приміщень ......................... 15
 Додаток 3. Обов'язковий. Захист конструкцій будинків
 від займання за умов пічного опалення ................. 16